Львів: місто смакоти, книжок і кави

Львів — це завжди чудова ідея, подумали ми, і вкотре помандрували милуватися кам’яними левами, тинятися від кав’ярні до кав’ярні та без жодних докорів сумління напихатися усім розмаїттям львівських наїдків: від медових пряників до різотто з трюфелями та анчоусами.

Це майже необорна спокуса: в першу чергу обійти усі улюблені заклади, але цього разу ми гуляли виключно новими неходженими стежками!

І ми це зробили: із семи локацій, де встигли побувати, тільки одна з них була моїм давнішнім улюбленцем (я поки що собі не уявляю, як це — приїхати до Львова і не поласувати печеними равликами із скибочкою підсушеного багету), та усі решта закладів були для нас новенькими й свіженькими.

Отже, пропонуємо наш шорт-ліст від Karifood для короткої подорожі до Львова!

*

Світ Кави,

Площа Ринок, 30

Ну, добре, добре, тут я трохи схитрувала. Бо все ж таки Світ Кави дуже важко назвати «новим місцем» — не пригадую жодної львівської подорожі, яка б не починалась із чашки бадьорого кофеїну у Маркіяна. Ранок без львівського сирника і першого еспресо в Світі Кави — взагалі не ранок, такі вже правила!

Зазвичай прямо із потяга ми пересідали за столики Світу Кави на Катедральній, та цього разу урізноманітнили маршрут Світом Кави на площі Ринок, до якого раніше не надто вчащали (кавували там аж один раз). Класична кава, альтернатива, гарячі сніданки, макаронс із солоною карамеллю, горіховий пиріг — це все, що треба для легкої розминки перед гастрономічним набігом на Львів. Одним словом, Світ Кави — це твій ідеальний львівський ранок!

*

Grand Café Leopolis

Площа ринок, 1

А оце вже точно щось новеньке, причому, щойно відкрите, ще й у приміщенні міської Ратуші. Grand Café Leopolis — новий заклад від творців Копальні кави та Майстерні шоколаду (тут діє мережева картка LOCAL, готуйтесь витрачати й накопичувати бофони!), тому я десь підспудно маю надію, що історія із Grand Café Leopolis так само розростеться до смачної мережі по всій Україні.

Сюди приходьте снідати пишними тістечками й десертами, ціна на які стартує від 48 гривень. Фірмовий торт Leopolis — це дуже ніжний «наполеон», який подають у солодкому вершковому соусі з двома бубочками безе. В порції 200 грамів живої ваги, тому сміливо можна замовляти одне на двох.

У меню є кілька супів, несолодкі пироги на листковому тісті і кава в джезві. Віддаю належне тому, хто додав до меню джезву на трояндовій воді — це прицільне попадання у моє серце.

Що у червоних фірмових коробках? Солодкий сувенір — тістечко Leopolis «із собою»! Давайте швидше відкривайтесь у Києві, я вже скучила за цим безжально наркотичним кремовим шаленством під назвою Leopolis.

*

L’amour de trois. Млинці, вино, кіно

Вул. Староєврейська 25/27

Перед вами справжнє поповнення мого особистого переліку місць, куди я навідуватимусь щоразу, як потраплятиму у Львів. Бо я не просто шалено люблю млинці, я люблю дуже хороші млинці: тоненькі, але пружні, щоб аж танули в роті! Тут готують саме такі.

Млинцеве меню L’amour de trois вражає: солоні, солодкі, млинці з грушею й дорблю, з лососем та куркою, тоненькі ажурні й пухкі панкейки, ну, хіт-король над усіма стравами — палаючі креп-сюзетт. На стіл приносять величезну пательню, зі шістьма французькими les crêpes, залитих густим апельсиновим соусом із цукатами, їх поливають амаретто й підпалюють! Їсти можна, щойно згасне вогонь!

Я справді була вражена і зачудована дійством і смакотою — кращих за ці млинці я іще ніколи не їла у ресторанах (та й не в ресторанах теж)!

Ще у меню є французькі тости і боули, але я б нікому не радила розтринькувати безцінне місце в шлунку на абищо перед лицем нереально смачних млинців!

Але обіцяю наступного разу спробувати і тости крок-мадам і крок-мсьє. І ще раз замовити «палаючі» млинці.

*

Чотири Чебуреки. Prosecco Bar

Вул. Староєврейська 25/27

Нам у Києві простіше. Бо в нас є Мусафір, в нас є Софра, і нас чебуреками не здивуєш. Але з цікавості я хотіла скуштувати львівський чебурек із келишком грайливого вина. Що я вам скажу: чебурек плюс просекко — це, як то кажуть, «пєрєвод продуктов». Тобто, сам по собі чебурек (їх в меню і правда всього чотири різновиди, але є ще янтики і «чебуреки дня») — це хрум-хрум, ом-ном-ном і смакота.

Келишок просекко — то завжди розрада для серця! А от чебурек із просекко… окей, можливо. Але ні. То якийсь надто сміливий експеримент, хоча він має повне право на життя у Львові. Мій вибір — чебурек плюс айран, стала класика, любов на всі часи. Заклад без вагань рекомендую, а от із фудпейрінгом до просекко вже визначайтесь самі («Ай-ран, ай-ран!»).

*

Книжковий Лев

Проспект Шевченка, 14

Так, книгарня у гастрономічному шорт-листі! Чому б ні?

Бо тут наливають каву, тут чудове подвір’ячко, цікаві книжки (я одразу купила дві!) і тут можна трохи перепочити від усіх принад полювання на лагомини Львова.

І взагалі, було б дуже незлецьки, якби книгарні в Україні відкривалися із такою ж швидкістю і в такій же кількості, як ресторани та кафе. Але це я вже так, розмірялась!..

*

Risotteria  29

Вул. Федорова, 29

Ще одна перлинка до скарбниці львівських фаворитів: маленький сімейний ресторанчик на 8 столиків, де готують смачнюче різотто та пасту фреска.

І тут якраз настав той момент, коли ми обидва щиро шкодували, що вже так натопталися за день усілякої смакоти, що подужали в Risotteria тільки по одній страві!

Різотто «верде» із спаржею та пасту аррабьяту (макарони-«пір’їнки» роблять тут, в ресторані) з келишком білого вина смакували ідеально.

Хоч, ясна річ, мені хотілося спробувати тут іще і спагетті з анчоусами, і салат панцанеллу, і рожеве різотто, ще й шоколадний кейк, але всьому є межі, навіть моєму незмінно доброму апетиту. Локацію щиро рекомендуємо, спогади про різотто і пасту зберігаємо біля серця зі сподіванням на скоре повернення. Чекайте!

*

Tante Sophie cafe escargot

Вул. Друкарська, 6А

Я переконана: хто не їв тутешніх равликів, той у Львові не був! Навіть коли я присягаюся собі, що ну вже цього разу точно не підем до Tante Sophie, бо вже мільйон разів були, і равликів їли, і жаб’ячі лапки також, навіть Павлову тутешню куштували, та щойно я бачу на горизонті аквамаринові двері, то вже біжу займати найближчий вільний столик.

Отже, равлики в мушлях (200 гривень за дюжину, 100 за шість мушель) у запаморочливій трюфельній олії та з пікантним часниковим соусом, скибочки підсушеного багету, столик на бруківці і гомінливий Львів довкола (тут взагалі буває «низький сезон?») — це найкрасивіша і найсмачніша крапка у гастрономічному шорт-листі, яку ви можете зробити перед тим, як умоститися у крісельці Інтерсіті і вирушити додому. Равликів усім!

Текст: Ольга Карі

Фото: Ольга Карі,

Мандрували і їли Ольга Карі та Антон Лаза

[Львов Львів Lviv Украина Україна Ukraine]