Українські сири, французький шеф і трохи вина

Ліонська кухня цього року у мене в особистих фаворитах, тож як було не завітати на гастровечерю до шефа Андре Пельтре (ліонця і учня легендарного Поля Бокюза)?

Тим більше, що він мав завдання погратися з українськими сирами — розкрити їх у кожній страві так, щоб до них ще й пасувало вишукане вино з колекції бару Vinsanto. Крафтові сири, які обрали до вечері — з крамниці Сирної феї Ольги Терницької. Усі сири дуже потужні «сольні гравці», пікантні, різкі, вражаючі, з ними не те що «гратися» — їх приборкувати треба!

Сир «Франциск» із двома видами плісняви, білою та блакитною, з яскравим післясмаком — у парі з гарбузячим велуте (класика!), українська бринза — в східному салаті табуле з кінвою, французькі тістечка шу з молодим козячим сиром знайшли спільну мову один з одним та чудово потоваришували з вином. Якщо шукаєте ідеального друга для солоденького Moscato Giallo — зверніть увагу на сир «Франциск», це друзі на віки вічні і поза тим!

Мій особистий фаворит вечері — гратен із цикорію у пармській шинці під ковдрою соусу бешамель, до якого шеф додав трохи українського сиру Ромадур — оце смак справжнього ліонського бушону! Ромадур — дуже непростий сир, такий собі екстравагантний красень під помаранчевою скоринкою, потужність його смаку здатна запалювати зірки і запускати атомні реактори.

Та в бешамелі він трохи вгамувався і спрямував свої сили на те, щоб збалансувати кремовість соусу та солонуватість шинки. Напевно, що до ліонського специалітету (ну, добре, майже спеціалітету) пасувало б вино з регіону Божоле, та, втім, і з каліфорнійським Zinfandel теж смакувало приємно.

Ну, а рожева скоринка на ніжному тістечку «шу», що нагадувала про розкішний колір ліонського праліне — то був особистий знак для мене: час пакувати валізу в Ліон!

Текст: Ольга Карі

Фото: Ольга Карі, Антон Лазутін